четвер, 18 грудня 2008 р.

Маленьке совеня Федя


Це трапилося коли я ходив в перший клас. В нашому садочку на дереві жили сови. Весною у них з'явилися совенята. Коли ми ходили на прогулянку, то бачили їх
на дереві. Вдень вони завжди спали. Уроки закінчилися і я з мамою йшов додому. Ми побачили совеня на даху альтанки. Біля нього стояла вихователь. Вона сказала, що знайшла совеня під деревом і поклала сюди, щоб його коти не з'їли. Мама помітила, що в совеняти була зламана лапка. Ми вирішили його забрати.
Взяли дома кошик і поклали його туди. Воно на нас шипіло і плигало. Тато допоміг нам відвезти його до лікаря (ветеринара). Поки ми їхали, то придумали йому ім'я - Федя. Лікар його подивився і поклав на зламану лапку гіпс.
Жив Федя в картонній коробці на балконі. Вдень він завжди спав. Федя був такий пухнастий як курчатко. Мама казала, що всі пташенята такі і пір'я у них з'являється, коли вони підростають. І справді, коли Федя підріс, його пух почав випадати. На його крилах виросло справжнє пір'я.
Федя їв маленькі кусочки сирого м'яса. Я спочатку боявся його годувати бо він боляче кусався. Воду він пив з тарілочки.
Коли він підріс то почав літати по балкону. І завжди хотів сісти десь високо. Ми відкривали йому вікно і він на ньому сидів. А щоб не втік - опускали жалюзі.
Гіпс ми йому зняли не весь, бо він дуже кусався. А потім Федя навчився наступати лапою на жалюзі і вилазити за балкон. Коли мама зайшла на балкон, то його там не було. Вона підняла жалюзі і побачила його на підвіконні за балконом. Так він і втік.
Ми з татом шукали його з ліхтариками під будинком цілий вечір. І тепер, коли я бачу десь сову то думаю: -Може це наш Федя?
Антонюк Мирослав, 3-А клас

Немає коментарів: