Сови

Перед вікнами нашої школи на старій вербі поселились сови. Вже більше місяця ми спостерігаємо за сімєю чудових сов, які вибрали територію нашої школи для свого житла.

Маленьке совеня Федя

Це трапилося коли я ходив в перший клас. В нашому садочку на дереві жили сови. Весною у них з'явилися совенята. Коли ми ходили на прогулянку, то бачили їх
на дереві. Вдень вони завжди спали. Уроки закінчилися і я з мамою йшов додому. Ми побачили совеня на даху альтанки. Біля нього стояла вихователь. Вона сказала, що знайшла совеня під деревом і поклала сюди, щоб його коти не з'їли. Мама помітила, що в совеняти була зламана лапка. Ми вирішили його забрати.
Взяли дома кошик і поклали його туди. Воно на нас шипіло і плигало. Тато допоміг нам відвезти його до лікаря (ветеринара). Поки ми їхали, то придумали йому ім'я - Федя. Лікар його подивився і поклав на зламану лапку гіпс.
Жив Федя в картонній коробці на балконі. Вдень він завжди спав. Федя був такий пухнастий як курчатко. Мама казала, що всі пташенята такі і пір'я у них з'являється, коли вони підростають. І справді, коли Федя підріс, його пух почав випадати. На його крилах виросло справжнє пір'я.
Федя їв маленькі кусочки сирого м'яса. Я спочатку боявся його годувати бо він боляче кусався. Воду він пив з тарілочки.
Коли він підріс то почав літати по балкону. І завжди хотів сісти десь високо. Ми відкривали йому вікно і він на ньому сидів. А щоб не втік - опускали жалюзі.
Гіпс ми йому зняли не весь, бо він дуже кусався. А потім Федя навчився наступати лапою на жалюзі і вилазити за балкон. Коли мама зайшла на балкон, то його там не було. Вона підняла жалюзі і побачила його на підвіконні за балконом. Так він і втік.
Ми з татом шукали його з ліхтариками під будинком цілий вечір. І тепер, коли я бачу десь сову то думаю: -Може це наш Федя?
Антонюк Мирослав, 3-А клас